1 comment | Leave a comment
Gruss aus Czernowitz
26 May 2012 @ 06:20 pm
26 May 2012 @ 02:06 pm
Один із таких чернівецьких ентузіастів – видатний археолог та історик Борис Тимощук. Його книжечки запам’яталися мені ще з радянських часів кумедною філософською дилемою. В дитинстві прочитав в одній із книг Тимощука про те, як діти йшли краєм дністровського яру, земля під одним з них обвалилася, і звідти посипалися старовинні монети. Вони знайшли один із найбільших буковинських скарбів. Ця історія мене приголомшила. З одного боку, зрозуміло, що краєм урвища можуть ходити тільки йолопи, які нічого не знають про техніку безпеки. З іншого, не ходитимеш по краю, ніколи не знайдеш скарб. І в свої 12 років зрозумів, що у мене таємний конфлікт із дійсністю. Мені хотілося і скарб, і без ризику. Життя пропонувало зовсім інше.
Далі, читайте будь ласка http://buknews.com.ua/page/lyudy-navyvor
26 May 2012 @ 10:15 am
26 May 2012 @ 10:14 am
26 May 2012 @ 09:49 am
25 May 2012 @ 07:14 pm
25 May 2012 @ 08:56 am
24 May 2012 @ 08:13 pm
24 May 2012 @ 01:12 pm
Ще старі фото Hotel Kronprinz/Hotel Metropole/Palace Hotel/Готель "Київ" - https://picasaweb.google.com/Edward
24 May 2012 @ 12:46 pm
23 May 2012 @ 10:25 pm
На планах 1911 року http://gr-czernowitz.livejournal.com/29
Ще старі фото Hotel Kronprinz/Hotel Metropole/Palace Hotel/Готель "Київ" - https://picasaweb.google.com/Edward
23 May 2012 @ 07:45 am
22 May 2012 @ 10:57 pm
22 May 2012 @ 04:38 pm
22 травня 1861 року відбулося перепоховання Великого українця - Тараса Григоровича Шевченка у Каневі за його "Заповітом". Ця подія має, без перебільшення, високу символічність та глибокий зміст. Річ у тім, що спочатку Кобзаря було поховано з почестями в столиці Російської імперії. І лише згодом його прах спочив у рідній українській землі.
( +4 )
22 May 2012 @ 12:15 pm
22 May 2012 @ 09:24 am
22 May 2012 @ 09:11 am