?

Log in

No account? Create an account
 
 
13 August 2009 @ 04:16 pm
Карапчів  
Про це справжнє архітектурне чудо у буковинському селі Карапчів, що на Вижничинні, я б ніколи не дізнався, якщо б не чарівна Блека.



Карапчів знаходиться на південь від Вашківців. Їхати до нього треба через вже знайомий нам присілок «Дослідне господарство» та палац Криштофовичів.


Відомо, що на місті сучасного Карапчіва на березі струмочка Городець, збудованого після татаро-монгольської навал,и було побудовано слов’янське поселення Городище. Руїни захисних валів і підземні ходи укріплень поселення збереглися й до сьогодні. Дослідження залишків цих укріплень експедицією Б.Тимощука у 1968 році дозволили ідентифікувати час існування поселення: 1395 – 1444 роки. Сучасна назва Карапчів походить від турецького "карапчі" («чорні ріка»). Саме в річку Карапчі (сучасна назва – Глибочок) впадає струмок Городець.

 
Фото з сайту http://bukowina.info


Є припущення, що сучасний Карапчів – це той самий Хмелів-град – центр третьої волості адміністративної одиниці Шипинська земля, що існувала на території Буковини від кінця 13 до середини 15 століття.
Карапчів сьогодні:




В Карапчеві продовжуємо знайомство з вже відомою нам родиною Криштофовичів. Тут, в останні роки панування австрійців заможний вірменський купець володів відразу двома палацами, що збереглися до теперішнього часу.




Перший з них – триповерховий з високою чотирикутною баштою, увінчаною зубцями-мерлонами. Зараз тут розташована сільська школа.




Другий палац, де розташувалася сільська рада, значно скромніше.




Є в селі і дерев’яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, побудована у 1816 році. Церква «хатнього» типу, але зі своїми особливостями: нава розширена боковими прибудовами, увінчаними невеликими банями.




Нажаль, про її належність до пам’яток дерев’яної архітектури майже нічого не нагадує: стіни оббиті білим сайдингом, дах вкритий бляхою. Поруч стоїть двоярусна дзвіниця, також в пластику і блясі.



Карапчів закінчується, а погана ґрунтова дорога повзе ще вище і вище. Серед покутсько-буковинських пагорбів .




В селі Вали, що в горах на південь від Карапчіва, стоїть дерев’яна церква Святих Апостолів Петра і Павла, побудована у 1829 році, та перевезена сюди у 1925 році з села Коритне (колишнє Вілавче).




Дістатися неї звичайною легковою автівкою не просто: жахлива грунтівка з крупним камінням з центра села різко віднімається угору.




А церква, в цілому, складає приємне враження: хатній тип з бічними прибудовами до бабинця і вівтаря. Дах – під бляхою, стіни оббиті тесом, пофарбованим в блакитну фарбу.




Поруч по-традиції будують новий цегляний храм. Будівельники з дивом питали мене, чому це я фотографую стару маленьку церкву, а не нову велику? Прийшлося сфотографувати і нову.

 
 
Tags:
 
 
 
(Deleted comment)
Андрій Бондаренкоandy_travelua on August 17th, 2009 06:01 am (UTC)
Re: Криштофовичі
Цікава інформація, дякую!
(Anonymous) on August 29th, 2009 04:38 pm (UTC)
Re: Криштофовичі
Фамилия Криштафовичей жила в 2-ух имениях:
1-ое имение на розвилке сёл: Карапчив и Замостье. Имение огорожено металлической декоративной сеткой, есть прекрасный парк, озерцо, и главная красота роскошный особняк в два флигеля эклектическом стиле. При совке там инженерная общага тракторного комбината, который находится, кстати, напротив через дорогу, основателем хозяйства был Криштафович(имени не помню).После смерти главы семейства в имении средствами благодарных крестьян был установлен примитивный монумент старому Криштофовичу, кстати сказать, сохранившейся до сих пор.
2-ое имение находится непосредственно в селе Карапчив.(andy_babubudu ) Лес, поля и озёра села , ранее принадлежали семье Криштафовичей. Напротив имения есть искусственно созданный прут с островом, где пан Криштафович с панной катались на лодочке, об этом, есть листовка из серии "аус гросс-каропчив", прут нынче служит местом принятия моциона местных гусей и гусочек.:)
в 1993 году потомок Криштафовича прибыл в Карапчив, виделся со старожилами в местном доме культуры, из рассказов многие с благодарностью вспоминали старого пана.
На выпускном вечере выпускникам школы было пан Криштафович выдавал по 10 долларов ученикам, очевидно на старости лет, насторгировал за былым, - гуцулам хоть бы хны, они как в приссказке: "вська слушает да ест".
в Румынское время в селе проживали поляки, евреи, немцы, румыны, русины-украинцы. Местные же жители иронически говорят, что Карапчёв - это проходной двор, намешано-перемешано до безобразия.
Андрій Бондаренкоandy_travelua on August 31st, 2009 07:00 am (UTC)
Re: Криштофовичі
Спасибо большое за информацию!
Жалко, что вы анонимно пишите...

А про первое имение Криштофовичей я тоже писал: http://community.livejournal.com/gr_czernowitz/2390059.html
(Anonymous) on March 17th, 2011 01:08 pm (UTC)
Старая фотография не из этого Карапчива. На ней изображено ЖД вокзал и усадьба семьи Григорча, а как я знаю в вашем селе нету железной дороги. Эта село Карапчив Глибокского района.
Андрій Бондаренкоandy_travelua on March 17th, 2011 01:12 pm (UTC)
Спасибо!
Хотя в моём селе (оно называется Львов), ЖД хватает :)
(Anonymous) on April 19th, 2012 02:09 pm (UTC)
Гарно дякую за дослідження історії села Вали. У мене є вся історії церкви св. Петра і Павла. Можу поділитися, якщо потрібно.
Андрій Бондаренкоandy_travelua on April 23rd, 2012 06:31 am (UTC)
Дякую і Вам! А ця історію у Вас в електронному вигляді?