Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote in gr_czernowitz,
Андрій Бондаренко
andy_travelua
gr_czernowitz

Череш


На цьому тижні познайомлю вас, мої друзі, з одним з найчарівніших куточків Буковини – передгір’ями Покутсько-Буковинських Карпат на півдні Сторожинецього району. Гірська місцевість, чисто повітря, мальовничі села, що на багато кілометрів розкинулися у відрогах покритих зеленню гір, заповідні урочища, цілющі мінеральні води, великі території, на які майже не ступає нога людини, приваблює сюди нечисленних туристів – любителів природи. Поки що нечисленних, адже блага цивілізації почали проникати і сюди. Деякі села Сторожинеччини вже стали осередками «зеленого туризму», а на базі мінеральних джерел почалися будуватися туристичні комплекси.



Отже поспішайте побачити природну красу Буковинського Прикарпаття! Тим більш, що тут є на що подивитися. Крім природних цікавинок села і селища Сторожинецького району багаті на пам’ятки народної, передусім, дерев’яної архітектури, палацо-паркового мистецтва і, як не дивно, раритети тоталітарної епохи, які опинились тут волею долі.





При виїзді з Буденця на роздоріжжі повертаємо праворуч. Через кілометр починається село ЧЕРЕШ. Як майже будь-яке село Буковинського Прикарпаття, Череш не неповторним. Неповторність, в першу чергу, надає йому наявність єдиного не лише на Буковині, але й на всій території України, пам’ятника найкривавішому тирану ХХ століття Йосипу Сталіну.



Але до того, як побачити цю «візитівку» Череша, оглянемо декілька цікавих архітектурних споруд села. Якщо у центрі села повернути праворуч, то через сотню метрів побачимо дерев’яну церкву, яка здається надзвичайно високою для цієї місцевості. Дмитріївська церква і дзвіниця було побудовані у 1821 році імовірніше за все майстрами з Гуцульщини. Про це говорить її суто гуцульський тип: трикупольна з вкритими бляхою верхами. Деякі джерела інші джерела датують церкву 1898 роком. Скоріше, мова йдеться про дату її перебудови.




Поховання біля церкви:




В Череші ми продовжуємо знайомство з дерев’яними костелами, розпочате в селі Панка. Дерев’яний костел в Череші, освячений на честь апостолів Петра і Павла, своїми архітектурними формами майже не відрізняється від свого сусіда з Панки: «хатній» тип, дерево, пофарбоване у зелений колір, вкритий бляхою дах з прямокутною башточкою над фронтоном. Проте трохи молодший за нього.




Петропавлівський костел в Череші побудований у 30-х роках ХХ століття місцевою римо-католицькою громадою, яка перед Другою світовою війною складала понад 200 осіб. Дуже немало для звичайного буковинського села. Відразу після остаточного встановлення на Буковині влади «совєтів», костел було закрито, а пізніше перетворено на спортивну залу. Храм повернули католицькій громаді села у 1993 році.
(більшу частину інформації про костел поцупав у Блеки)




Нажаль ні костел, ні церква не потрапили а ні до державного, а ні навіть до місцевого переліку архітектурних пам’яток. Не знайшла там своє місце і наступна споруд – панський маєток-палац початку ХХ століття. Для того, що побачити його, треба на майже наприкінці села звернути ліворуч та дорогу з твердим покриттям, що веде до Банілова-Підгірного. За містком через Малий Серет дорога повертає праворуч, і приблизно через кілометр побачимо те, що шукаємо: комплекс геріатричного закладу для психоневрологічно хворих. Так, саме не території психіатричного санаторія розташовані об’єкти, побачити які в далекий закуточок Сторожинеччини їдуть цінитель палацового мистецтва та пам’ятників тоталітарної епохи.




Комплекс закладу складається з двох будівель. Одна з них, двоповерховий корпус радянських часів, для нас зовсім не цікава. Друга – це і є колишній панський маєток. Палац має прямокутну форму, а романтичну вишуканість їй надають чотири круглі башточки, розташовані на кутах, та великі віконні пройоми з різбяним обрамленням.






У парку, що оточує палац, і є територію психоневрологічного закладу поруч з іншими сюрреалістичними скульптурами на кшталт оленя, розташований пам’ятник, якій вже став легендою.




Скульптурну групу «Ленін і Сталін» було створено у 1945 році скульптором О.Топчієвим та встановлено у центральному міському парку обласного центру Чернівці. До Череша пам’ятник потрапив після його демонтажу під час «хрущовської оттєпєлі» у 60-ті роки ХХ століття. З тих пір і знаходиться тут у вічному «вигнанні», нагадуючи хворим санаторію та нечисленним туристам про страшні часи більшовицького терору…








А ось як усе було 100 років тому…



 
Tags: bukovina
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 5 comments