Чернівці – подорож до маленької Європи

Якщо ви ніколи не бували в Празі чи Відню чи Парижі, побувайте в Чернівцях – і ви зрозумієте, що таке стара Європа.

Невеликі вуличкі, викладені кам’яною бруківкою, огорнуті невисокими домами – кожен свого кольору – з червоними дахами. Якщо маленькі вулички з бруківкою можна побачити і у Львові, то різнокольорові будинки можна побачити мабуть лише в Чернівцях. Міська Рада тут блакитно-глазурова, будинок драматичного театру – зелений, РАГс – яєчно-жовтий.

Перша письмова згадка про Чернівці датується 1408 роком, але саме містечко існувало ще задовго до цього. Місто побувало у складі і Молдови (з 1359 р.), і Австро-Угорської імперії (з 1774 р.), і Румунії (з 1918 р.), тому не дивно, що Чернівці вибиваються з загальної картини українських міст своїм європейським виглядом. В архітектурі міста залишилися елементи кожної держави-власника. Тут повно старих пам’яток та будівель з багатою історією. До того ж Чернівців не торкнулася руйнівна сила Другої Світової Війни, місто не було зруйноване, як багато інших міст України. Однак на території міста були створені концтабори, було розстріляно і замучено тисячі євреїв. Воз’єднання Чернівців з Україною відбулося у 1940 році.

Перлиною Чернівців (вибачайте за штамп:) є Чернівецький національний університет – колишня резиденція буковинських митрополитів архітектора Йозефа Главкі (чех). Будували резиденцію з 1864 по 1882 рр.. Проект був настільки грандіозним, що в Чернівцях побудували 2 цеглових і 1 череп’яний заводи, які виготовляли матеріали лише для будівництва резиденції.

Суміш архітектурних стилей, сплетіння червоних зубчастих стін та маленьких веж, мереживо кованих решіток. Візерунками розписані будівлі ззовні та всередині. В малюнках та ліпленні вгадуються мотиви української вишивки, буковинських килимів, венських ажурних орнаментів.

З 1875 року тут розміщується університет. Резиденцією митрополітів він побути так і не встиг. Замовив будівництво українець Євген Гакман – буковинський єпископ, з ім’ям якого пов’язують спроби створення незалежної буковинскьої православної церкви. Але спроби ці померли разом із єпископом у 1873 році, а з ними і потреба у резиденції для митрополитів.

Архітектор Главкі подарував місту і ще один шедевр - Вірменську церкву, яку теж варто відвідати.

Окрім чудового університета також можна відвідати старе кладовище, навіть два кладовища. Одне - католицьке, друге - єврейське. Кам'яні пам'ятники та скульптури, сімейні склепи знатних родин, які більше нагадують маленькі храми.

Якщо у Вас буде можливість та натхнення завітайте на виставу до Чернівецького музично-драматичного театру. Навіть якщо ви не поціновувач театрального мистецтва, вам все одно варто хоча б побачити ззовні цю прекрасну зелену будівлю та алею зірок, що розкинулась перед театром. Зірки нагадують такі з Голівудської алеї слави:)


Університет

Вас вітають Чернівці

Старі кладовища