Чому ще Реццорі мав би бути близький теперішнім мешканцям не тільки Буковини, а й України, – це його ясне бачення певних недоліків демократії. Очевидно далися взнаки не тільки аристократичне походження і додаток до прізвища “фон”. Але й спостерігання різноманітних щасливих юрб у передвоєнній Румунії, радянській Україні та нацистській Німеччині, які бігали з протилежними гаслами, але з однаковими виразами облич. Тож цікаво ознайомитися з уривками одного з останніх у житті інтерв’ю Реццорі (він помер у 1998 році) журналу «Бомб»
Уривок, міститься в уривку ж моєї статті. Хто не читав в "СС", то http://grafvoron1.livejournal.com/5142.html
Трохи пізніше дам уривок, де Реццорі згадує про те, як відвідав Чернівці у 1989 році. Це направду цікаво. Дивні враження. ще треба підчистити.
