Вперше я побачила луковицький храм, пам'ятку архітектури національного значення, років 5 тому - і він був жалюгідним бляшаним друшляком у формі симпатичної хатньої церкви. Але все так не буде: восени 2009 р. храм повторно освятили і поремонтували. Чи то хтось натякнув селянам, що бляха то є зло, чи то десь прочитали несхвальні відгуки про Луковицю, але маємо що маємо: бляха лишилася на даху, а стіни храму оббили вагонкою під дерево. Капарство, яке вчергове доводить: у працівники райвідділів культури в нас чомусь беруть керівників дитячих танцювальних колективів, яким що яскравіше - то гарніше. І чхати всі хотіли на автентику. До речі, автентику було видно під час ремонту: під бляхою і оцією псевдо-дерев'яною шкаралупою таки пріє справжній, чудовий, почорнілий від часу зруб. (якщо що, тут э його фото)
Безглуздість всього: Луковиця
Вперше я побачила луковицький храм, пам'ятку архітектури національного значення, років 5 тому - і він був жалюгідним бляшаним друшляком у формі симпатичної хатньої церкви. Але все так не буде: восени 2009 р. храм повторно освятили і поремонтували. Чи то хтось натякнув селянам, що бляха то є зло, чи то десь прочитали несхвальні відгуки про Луковицю, але маємо що маємо: бляха лишилася на даху, а стіни храму оббили вагонкою під дерево. Капарство, яке вчергове доводить: у працівники райвідділів культури в нас чомусь беруть керівників дитячих танцювальних колективів, яким що яскравіше - то гарніше. І чхати всі хотіли на автентику. До речі, автентику було видно під час ремонту: під бляхою і оцією псевдо-дерев'яною шкаралупою таки пріє справжній, чудовий, почорнілий від часу зруб. (якщо що, тут э його фото)
-
Сієста
Val Weber
-
Черновицы (Украина начала 90-х в объективе Йозефа Куделки)
fototelegraf
-
Из серии "Фотожизнь"
Originally posted by
whasup at Из серии "Фотожизнь" Автор Boroda Cinema Источник vk.com Из серии "Фотожизнь" -…
- Post a new comment
- 0 comments
- Post a new comment
- 0 comments