Андрій Бондаренко (andy_travelua) wrote in gr_czernowitz,
Андрій Бондаренко
andy_travelua
gr_czernowitz

Кіцмань

Перша письмова згадка про КІЦМАНЬ (7,6 тис. мешканців) датується 1413 роком. Цей населений пункт згадується у грамоті молдавського господаря Олександра Доброго від 6 червня 1413 року, згідно якої він дарить «великий Коцман з усіма його присілками» своїй тещі Анастасії. З цієї грамоти стає зрозумілим, що Кіцмань вже тоді був значним поселенням. Його розвитку сприяло розташування на перехресті доріг, які з’єднували долини Дністра і Прута.
 

Особливого розвитку майбутнє місто набуло за часів передачі буковинських земель до складу Австрійської імперії у другій половині XVIII століття. Поштовхом до економічного піднесення поселення стало відкриття у 1788 році ярмарку, якій став одним з найбільшим на Буковині і знаний далеко за її межами. А у 1780 році у Кіцмані відкрилася перша на Буковині початкова школа. Відповідно до грамоти австрійського цісаря Франца ІІ від 31 липня 1798 року Кіцмань отримав статусу міста-ярмарку. Статус міста Кіцмань офіційно має з 1902 року. У цьому ж році в місті утворилось перше на Буковині молодіжне спортивно-пожежне товариство «Січ», що пізніше переросло у «Союз січей на Буковині».



Австрійська доба залишила вагомий слід в архітектурі міста. У середмісті Кіцмані збереглося значна кількість будинків кінця ХІХ – початку ХХ століття, переважно адміністративних. Симпатичною будівлею австрійських часів є традиційна для західноукраїнських міст, але незвичайна мініатюрна одноповерхова ратуша з балкончиком на невеличкій вежі і гербом міста. Сьогодні вона використовується за призначенням: тут розташована міська рада.


Ліпнина на фасаді ратуші та оформлення віконний пройомів:


Іншими будинками, що мають архітектурну цінність, є:

колишнє приміщення магістрату (зараз – будинок народної творчості і дозвілля):


будинок гитрайранту – колишня повітова адміністрація (в наші дні – відділ внутрішніх справ та районний суд):


приміщення пошти (зараз - філіал обласного краєзнавчого музею):


будинок повітового суду (сучасна школа-інтернат):
 

гімназія та дворічна рільнича школа (сьогодні – технікум):


До сакральних пам’яток міста відноситься велика Свято-Миколаївська церква (1876 рік) на центральній вулиці:


Напівдерев’яна дзвіниця:


На бічній вулиці Шевченка розташований костел Матері Божої Королеви. Храм побудовано у 1826 році, а у 1906 році здійснено його перебудову, в ході якої він втратив свій первісний вигляд. Зокрема, була знесена башта-дзвіниця. Після Другої світової війни у 50-ті роки минулого століття храм було закрито комуністичною владою, а протягом 1999 – 2006 років костел відбудовано та передано римо-католицькій громаді міста.


Кіцмань тісно пов’язаний із життям великого українського композитора Володимира Івасюка (1949 – 1979), автора знаменитих шлягерів української естради другої половини ХХ століття: «Червоної Рути», «Водограя» та багатьох інших. Його пісні неабияк піднімати національний дух українців, за що радянська влада помстилася Івасюкові. Вважають, що композитор був закатований кегебістами у Брюховецькому лісі під Львовом. Володимир народився у родині вчителя французької мови, письменника Михайла Івасюка. Одноповерховий білий будиночок з бордовими віконцями, в якому з’явився на світ майбутній композитор, можна оглянути і сьогодні. Тут, по вулиці Горького, 5 знаходиться музей Володимира Івасюка. До речі, через 30 років в цьому ж самому будинку народилася майбутня зірка вже сучасної української поп-музики Кароліна Куєк, відома як Ані Лорак. На честь Івасюка названа музична школа, де навчався основоположник української естрадної пісні. А на центральному майдані міста встановлено пам’ятник композиторові.




Крім Володимира Івасюка і Ані Лорак з Кіцманню пов’язано життя багатьох творчих особистостей: письменника, композитора, фольклориста та громадського діяча Сидора Воробкевича (1836 – 1903), письменника Михайла Івасюка (1917 – 1995), археолога, поета і українського патріота Олега Ольжича-Кандиби (1878 – 1944), співака Дмитра Гнатюка. Про них, а також про історію Кіцманщині починаючи з трипільських часів, продовжуючи Шипинською землею та закінчуючи нашими днями розповість Кіцманський районний історичний музей (філіал Чернівецького обласного краєзнавчого музею), що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 50.
Стара вежа над будинком краєзнавчого музею (колишньої пошти):


Залізничний вокзал:
 



Окремі сторінки про інші цікаві містечка та села Кіцманщини:
Чортория
Лужани
Мамаївці
Дубівці
Берегомет
Шипинці
Глиниця
Зеленів
Брусниця
Нижні Станівці
Оршівці
Ошихліби
Іванківці
Хлівище
Валява
Борівці
Tags: bukovina, kicman', research journey
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 6 comments